Сцени неділь П’ятидесятниці

Для іконостасів Галичини притаманне впровадження між намісним і празниковим рядами додаткового ярусу, в якому представлено цикл із п’яти сюжетів, що ілюструють події, вшановувані в церковному календарі між Воскресінням Христовим і Зісланням Святого Духа. Присутні вони й у Богородчанському іконостасі, однак тут сцени П’ятидесятниці розміщені не окремим рядом, а введені у верхню частину декоративного обрамлення намісних ікон і дияконських дверей. Окрім традиційних сюжетів: «Увірування Томи», «Жінки-мироносиці біля Гробу Господнього», «Зцілення розслабленого», «Христос і самарянка», «Зцілення сліпонародженого», — тут замість сцени «З’явлення Христа Петрові Олександрійському» показано сюжет «Несення хреста», що нав’язує не до неділь П’ятидесятниці, а до сюжету храмової ікони, над якою розміщується.

У зображеннях Богородчанського іконостаса є моменти, які вказують на пов’язаність пам’ятки з Києвом, передусім із Києво-Печерською лаврою та з конкретними історичними особами. Це дві ікони намісного ряду «Антоній і Феодосій Печерські» та храмовий образ «Воздвиження Чесного Хреста». На першій із них, на низькому приземеллі, у глибині, достовірно відтворено архітектуру Успенської церкви з усіма її деталями. Ймовірно, рисунок виконано з натури. На іншій іконі — серед осіб, зображених біля Животворного Хреста, достатньо виразно впізнається «портрет» видатного церковного діяча, митрополита Варлаама Ясинського (ректора Києво-Могилянської академії, настоятеля Києво-Печерського монастиря).

Своєрідними вівтарями сприймаються дві великі композиції, що фланкують намісний ряд, — «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Господнє». Ці зображення немов стоять на межі ікони і картини релігійного змісту. У них виразно простежується синтез нових засад трактування простору, зумовлених впливом західних традицій і давніх іконографічних зразків візантійського канону.