Ряд моління

Ряд Моління або ж грецькою — Деісіс складається із шести прямокутних ікон з аркоподібними завершеннями, в яких розміщено по двоє апостолів. Вони  розташовані симетрично до центральної ікони — Ісуса Христа як Великого Архиєрея на троні, в оточенні Богородиці, Івана Предтечі та ангелів. Ця ікона має цоколь із зображенням Моління про чашу. Праворуч від Ісуса Христа розташовані одна за одною ікони із зображенням апостолів Петра (з ключами) та євангелиста Матея (з книгою); Євангелиста Марка (з книгою) та апостола Симона (з сувоєм); апостолів Варфоломея та Пилипа (з сувоями), ця ікона обрізана вздовж нижньої частини. Симетрично ліворуч від центральної ікони уміщені ікони апостола Павла (з книгою і мечем) та євангелиста Луки (з книгою); євангелиста Івана (з книгою) та апостола Андрія; апостолів Якова і Томи (з сувоями), ця ікона теж обрізана вздовж нижньої частини.

Фігури апостолів зображені на золотому гравійованому тлі із поземом у вигляді низького горизонту із елементами пейзажу — зелені невисокі пагорби та поодинока рослинність. Не зважаючи на те, що постаті усіх  апостолів звернені до центру, все ж, кожен з них представлений по-різному — відрізняється колір та уклад одягу, жести, навіть погляди. Образи реалістичні, — немов з фотографії.

Чин Моління є чи не найважливішим в системі іконостасу, адже його головною метою є показати ідею заступництва святих та їх безнастанної молитви за людство перед Божим троном, тому й постаті апостолів звернені до центру. Не випадково тут з'являється  і число 12 — символічне число, що означає повноту, в даному випадку — цілої Церкви. Під час літургії до цієї молитви святих, немовби, приєднуються усі присутні віряни й, таким чином відбувається спільне Моління — єдиної церковної спільноти земної та небесної. До XVІ століття у цьому ряді зображали не лише апостолів, але й різні так звані чини (групи) святих, серед яких могли  бути мученики, єпископи, пустельники, старозавітні царі, що також презентували оцю повноту церковного життя.