Архангел Михаїл. Одвірки →
Архангел Гавриїл. Одвірки →
Вознесіння →
Зцілення сліпонародженого →
Архангел Гавриїл →
Несення Хреста →
Воздвиження Чесного Хреста. Обрамлення ікони →
Воздвиження Чесного Хреста →
Антоній і Феодосій Печерські. Обрамлення ікони →
Успіння Богородиці →
Преображення →
Зіслання Святого Духа →
Вознесіння →
Зішестя в Ад →
В'їзд в Єрусалим →
Стрітеня →
Хрещення Господнє →
Христос і Самарянка →
Христос Учитель. Обрамлення ікони →
Христос Учитель →
Царські врата. Одвірки →
Царські врата. Розп’яття →
Царські врата. Права стулка →
Царські врата. Ліва стулка →
Богородиця Одигітрія. Обрамлення ікони →
Зцілення розслабленого →
Богородиця Одигітрія →
Жінки-мироносиці біля Храму Господнього →
Архангел Михаїл →
Увірування Томи →
Антоній і Феодосій Печерські →
Успіння Пресвятої Богородиці →
Апостоли Яків та Тома →
Апостол Андрій та євангелист Іван →
Апостол Павло та євангелист Лука →
Моління →
Моління про чашу →
Євангелист Матей та апостол Петро →
Апостол Симон і євангелист Марко →
Апостоли Пилип і Вартоломей →
Спокушання Христа в пустелі →
Христос в емаусі →
Коронування Христа терновим вінком →
Блага вість про смерть Богородиці →
Апостоли біля гробу Богородиці →
Зустріч Христа з Никодимом →
Зустріч Марії та Єлизавети →
Похорон Святого Антонія Печерського →
Тайна Вечеря →
Різдво Христове →
Благовіщення →
Введення Богородиці в храм →
Різдво Богородиці →
Старозавітня Трійця →
Спас Нерукотворний →
Коронування Богородиці →
Богородчанський іконостас
Йов Кондзелевич
Місце зберігання:
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
Роки створення: 1698–1705
Розміри: 13 х 11 м
- Завершення іконостаса →
- Ряд пророків →
- Ряд моління →
- Празниковий ряд →
- Сцени неділь П’ятидесятниці →
- Царські врата →
- Намісний ряд. →
- Ряд предел →
Богородчанський іконостас є однією з найбільших подібних пам'яток в західноукраїнському мистецтві. Його ширина 13 і висота 11 метрів. Він складається з шести горизонтальних рядів ікон в пишних, різьблених рамах або картушах.
Перший ряд знаходиться внизу. Це ряд предел іконостаса, або цокольний ряд. Тут на іконах зображено біблійні сцени, або сцени з життя святих. Ікони цього ряду пов'язані з наступним рядом, розташованим вище. Це - намісний ряд, в якому знаходяться чотири найшанованіші ікони: Христос, Богородиця, та ікони покровителів храму. У цьому іконостасі це - храмова ікона Воздвиження Чесного Хреста та ікона свв. Антонія і Теодосія Печерських. Також в намісному ряді є троє дверей. Головні двері – Царські є пишно різьблені. Вони знаходяться в центрі. Обабіч них, за іконами Христа і Богородиці – дияконські двері. На них зображені архангели Михаїл та Гавриїл.
Особливістю Богородчанського іконостаса є бічні вівтарі з великими іконами Успіння та Вознесіння, розташовані по обидва боки намісного ряду. Завершуються вівтарі восьмигранними картушами обрамленими різьбою. В картушах – ікони Коронування Марії та Старозавітньої Трійці.
Над намісними іконами в картушах закомпоновано третій ряд іконостаса – ряд неділь П'ятидесятниці. В центрі ряду, над Царськими вратами, міститься картуш з іконою Нерукотворного Образу.
Вище знаходиться ряд 12 свят – празниковий. Це горизонтальний ряд невеликих прямокутних ікон. В центрі ряду у глибокій рамі ікона Тайної вечері.
П'ятий ряд іконостаса – апостольський, або Деісіс. Складається з шести ікон в глибоких рамах завершених аркою. У кожній іконі представлено по двоє апостолів. У центрі іконостаса ікона Христа Архиєрея в оточенні Богородиці, Івана Предтечі та ангелів. Ця ікона розміщена вище інших ікон ряду, бо має ще цоколь, на якому є зображена сцена «Моління про чашу».
Останнім в іконостасі є ряд пророків. Складається цей ряд з шести окремих картушів складної форми. Умовним центром ряду є картуш з іконою Богородиці Втілення.
Завершує іконостас Розп'яття з пристоячими Марією та апостолом Іваном. Їх зображення це вирізані по силуету фігури. Хрест із Розп'яттям обрамлений різьбою, з мотивом винограду, де сама лоза виростає з рани Ісуса на грудях. Під хрестом розміщена скульптура птаха - пелікана, який власною кров'ю годує своїх пташенят.
ІСТОРІЯ БОГОРОДЧАНСЬКОГО ІКОНОСТАСА
Богородчанський іконостас один з найцінніших пам’яток сакрального мистецтва епохи бароко. Іконостас створений в 1698-1705 роках для монастиря у Скиті Манявському на Прикарпатті. Його автором є Йов Кондзелевич та його майстерня, що діяла при Білостоцькому монастирі на Волині.
Безпосередньо у Скиті Манявському іконостас знаходився до закриття монастиря наприкінці XVIII ст. Після чого його було передано до містечка Богородчани. Звідси й утвердилася його назва. Наприкінці ХІХ століття іконостасом зацікавився відомий меценат, археолог та дослідник граф Войцех Дідушицький. Стараннями Дідушицького іконостас було відреставровано, опубліковано перше дослідження про нього – і пам’ятка стала дуже відомою.
Після початку І Світової війни іконостас було евакуйовано до Відня, а по її завершенні він потрапив до Варшави.
Завдяки митрополиту Андрею Шептицькому, у 1924 році Богородчанський іконостас було викуплено і передано до Національного музею у Львові. У 1926 році, після реставрації, частини іконостаса були виставлені на постійній експозиції музею. З цієї нагоди опубліковано перше ілюстроване видання присвячене пам'ятці – «Скит Манявський і Богородчанський іконостас».
В радянський час фактично уся пам'ятка зберігалась у непристосованому фондосховищі, яким тимчасово став вірменський собор у Львові. Тож у 1990-х роках виникла потреба наступної реставрації іконостаса, і його експонування. Реставрація ансамблю завершилась у 2005 році, а від 2013 року увесь іконостас представлений в постійній експозиції музею.