Конструкція предели складається з кількох дощок хвойної породи, склеєних між собою. Вона умовно ділиться по горизонталі на дві частини: нижня – прямокутної форми 80×40 см і верхня – 95×51 см. На верхній частині розміщена накладна площина із сюжетом “Зустріч Марії та Єлизавети”. Верхню та нижню частину конструкції ділить рельєфний карниз. З правого і лівого боків конструкції виступає квадратна пілястра від рівня основної площини на 29 см. Вгорі вздовж зовнішнього краю конструкції знаходиться ще один карниз, який зверху повністю охоплює площину конструкції. На виступаючих боковинах, з обох боків на лицевому боці, в заглибинах, – декоративна різьба. Паволока проглядається на з’єднаннях карнизу в середній частині конструкції. Левкас – клеєкрейдяний, щільний, жорсткий, білого кольору, нерівномірно покладений. Фарбовий шар – олійний та темперний живопис, карнизи та обрамлення золочені.


Сюжет: Зустріч Марії та Єлизавети відбулася за декілька днів після Благовіщення. Як оповідає євангелист Лука (1, 16-56), Марія довідавшись від архангела Гавриїла про те, що її родичка  «у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною;» – вирішила відразу її відвідати. Зворушливий образ цієї зустрічі двох жінок з’явився у ранньовізантійському мистецтві, але особливої популярності набув у західноєвропейському мистецтві в епохи Ренесансу. Пам’ять про цю подію згадується у римо-католицькому церковному календарі 31 травня. 

У центрі цієї традиційно простої композиції, на тлі краєвиду або ж архітектурних споруд, представлено дві жінки – Марія, молодша у синьо-червоних шатах, Єлизавета – старша. Євангеліє каже: «І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним: “Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого? Ось бо, як голос твого привітання залунав у моїх вухах, дитина з радости здригнулась у моїм лоні.» Таким чином, ще ненароджений пророк і Предтеча Іван відчув наближення Месії.

З часом зображення зустрічі могло ускладнюватись – Єлизавета може обіймати Марію, може схилятися перед нею в поклоні або ж навіть – навколішки, також – як і у  цій іконі, – композицію доповнено постатями ще двох свідків події, про яких Євангеліє не згадує, це – чоловік Єлизавети праведний священик Захарія та опікун Марії – праведний Йосиф.


Опис: Фрагмент конструкції прямокутної форми, поділений карнизом з позолоченими планками на дві частини. У верхній частині темного cipo-синього кольору по центру вміщена шестикутна ікона “Зустріч Марії та Єлизавети”. По кутах площина, декорована коричнево-вохристим, із позолоченням, орнаментом, що імітує різьбу. Знизу під іконою напис білими літерами. Нижня частина вохристо-оранжевого кольору. З правого та лівого боків конструкції прикріплені прямокутні виступи. З фронтальної частини виступів у верхній частині по центру – різьблені золочені вставки, вмонтовані у вертикальні прямокутні заглиблення. На внутрішніх та зовнішніх площинах цих виступів, на тлі конструкції, теж видовжені по вертикалі декоративні прямокутники з гранями світло-вохристого кольору. У нижній, ширшій частині виступів, з фронтальної частини, по центру – декоративні мальовані розетки коричнево-вохристого кольору із зеленими серединками. Поміж розетками, по центру, – видовжений овальний картуш, обрамлений орнаментом, що імітує об’ємну різьбу. На cipo-синьому тлі картуша напис білими літерами.