Зцілення сліпонародженого

Місце зберігання: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Інв. № І-2288 36615

Розміри: 49x60x2 см.

Основа складається з однієї суцільної дошки хвойної породи. Врізні шпуги односторонні, вертикальні. Дошки основи оброблені столярним інструментом. Торці покриті оліфою. По периметру основи – наскрізні отвори від тиблів, за допомогою яких ікона кріпилася до обрамлення в одвірку дияконських дверей. Від додаткового кріплення зверху, по центру, в деревині – вм’ятина. В нижній частині з лицевого боку проглядається лляна паволока. Левкас клеєкрейдяний, сіруватого кольору, тонкий, щільний. Фарбовий шар – олійний і темперний живопис, позолочення.


Сюжет: Чудесному зціленню сліпців у Євангеліях присвячено аж кілька дещо різних історій: у Євангелії від Матея (9, 27-31) говориться про двох сліпців, які йшли за Ісусом, наполегливо просячи зцілення, і «сталося їм за їхньою вірою»; у Євангелії від Марка (8, 22-26) Ісус поступово повертає старцеві зір; у Євангелії від Луки (18, 35-43) Христос зцілює сліпого жебрака, який «вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога» та у Євангелії від Івана, де оповідь найбільш розлогою, їй присвячений цілий розділ (Ів. 9, 1-41), адже тут історія сліпонародженого піднімає питання не лише самого чуда зцілення, але й проблематику розуміння гріха, духовної та фізичної сліпоти, дотримання правил, зокрема, суботи та віри, загалом. Може тому саме цей сюжет став важливою частиною циклу неділь П’ятидесятниці –  Сліпонародженого згадуємо щороку у шосту Неділю після Пасхи.

В іконографії від ранньовізантійського періоду і донині представлення цього сюжету мало змінилося – у центрі композиції Христос, якого пізнаємо по шатах та хрещатому німбу. Навпроти Нього стоїть схилившись або навколішки сліпий чоловік, Христос торкається його очей. Згідно тексту, Христос намастив йому очі глеєм і вказав піти їх умити в Силоамській купелі, правда, за звичай, сама купіль не представлена в іконографії. Поруч із Ісусом зображено свідків події – апостолів, тоді як усі дискусії із фарисеями, батьками, свідками та й самим сліпцем, який прозрів, винесена за кадр. Подія відбувається на тлі краєвиду та архітектурних споруд.

Саме у цій розповіді з’являється теж важливий вислів Ісуса, який часто будемо бачити на іконах – у відкритій Книзі в руках Христа Пантократора: «Я Світло світу» (Ів. 9, 5)


Композицію зображено на прямокутній дошці у формі восьмикутника, видовженого по горизонталі. Вона умовно ділиться на дві частини – праву, меншу, із зображенням Христа, та ліву – з групою апостолів та сліпця. Композиційним центром твору, дещо зміщеним вправо, є постаті Христа та уклінного сліпця, за спиною якого постаті одинадцяти апостолів, що спостерігають за дійством. Христос зображений у повний зріст, у тричвертному розвороті до глядача. Постать його динамічна й нахилена до сліпця. Правицею Христос ледь торкається його очей, а лівою рукою підтримує свій гіматій. На Ісусові довгий червоний хітон та синій гіматій, накинутий на праве плече.

Лик Христа – з довгими дугоподібними бровами, невеликими очима, довгим тонким носом, вусами і рудуватою бородою. Довге хвилясте волосся спадає на плечі. Довкола голови – широкий хрещатий німб, вгорі над німбом напис червоною фарбою: ΙΣΧΣ.

Ліворуч – динамічна група з одинадцяти апостолів, їхні постаті ледь повернені в тричвертному розвороті. Одягнуті апостоли в античне вбрання – довгі, підперезані поясами хітони та гіматії поверх них, а дехто у підризник з невеликим комірцем та вузькими рукавами. Переважають червоні, сині та вохристі кольори. Зображені вони босоніж, без німбів. Апостоли, згідно віку, зображені сивобородими та сивоголовими старцями з довгими або короткими круглими бородами, а також молодими з рудуватим волоссям та бородами і зовсім юними – безбородими та безвусими. Лики витончені, з тонкими носами, невеликими очима та маленькими вустами. Кожен з них виражає певну вдачу.

Попереду групи перед Христом – уклінний сліпець, постать якого статична, розвернена в тричвертному повороті до Ісуса. Обома руками він сперся на велику палицю. Одягнений у коричневий хітон до колін й підперезаний поясом та сірі штани, взутий у темно-коричневі черевики. Через ліве плече на правому боці звисає темна торбина. Лик із заплющеними очима, носом з горбинкою та маленькими тонкими бровами. Волосся темне, невелика кругла борода та вуса. У лівому куті над постатями на золотистому гладкому тлі напис червоними літерами: НЄ Є ПО ВЪСКРНІИ ХВМЪ О СЛИПОРОЖДЄННОМЪ. Композиція постає на тлі архітектурного стафажу з пілястрованими колонами, аркатурою та глибоким подвір’ям. Позем темно-коричневого кольору. Архітектура cipo-вохристого відтінку. Позаду групи апостолів видно невеликий фрагмент горбистого краєвиду. Тло гладке, золотисте.