Зцілення розслабленого

Місце зберігання: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Інв. № 1-2290 36615

Розміри: 40x88x3 см.

Основа ікони опукла, складається з однієї липової дошки, видовжена по горизонталі, овальної форми. Фарбовий шар – олійний та темперний живопис. Левкас клеєкрейдяний, щільний, тонкий, білого кольору. Позолочення та посріблення, тоноване під золото.


Сюжет: Одне із чудес Ісуса Христа, яке згадується церквою у четверту неділю після Воскресіння і базується на історії з Євангелія від Івана (5, 1-16). 

За звичай, художники детально відтворювали розповідь Івана – у центрі зображали купіль у вигляді басейну, її ще називали Овечою, або ж «місцем благодаті» (з давньогр. Βηθεσδά/Витесда). Розташовувалась вона поруч із одними із вхідних воріт до Єрусалиму  і була, за звичай, дуже велелюдною – «лежала в них [переходах басейну] сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, – хоч яка б там була його хвороба.» 

І хоч угорі, над дахом у відкритих хмарах неба ми бачимо ангела, та все ж, увага присутніх сконцентрована на постаті Ісуса (ліворуч), якого вирізняють синьо-червоні шати, хрещатий німб та традиційні підписи обабіч голови: ІΣ ХΣ, тобто, Його скорочене ім’я грецькою. Постава і жести Ісуса вказують, що він промовляє до чоловіка, що лежить поруч у переході і «нездужав тридцять і вісім років» й оздоровлює його словами: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!».

Продовження цієї історії пов’язане із конфліктом із юдеями – адже подія оздоровлення відбулася у суботу, коли «Не личить тобі ложе носити!», відповідно, з лівого боку композиції бачимо групу юдеїв, які підходять до Ісуса активно жестикулюючи, немов готуючись йому дорікати за невиконання приписів суботи.

Образ Овечої купелі був пов’язаний із Богородицею – в церковній традиції він символічно прочитувався як образ Матері Божої через яку приходить у цей світ зцілення. Тому зображення цього чуда могло доповнювати саме Її образ в системі розпису храму чи в програмі іконостасу.


Опис: Багатофігурну композицію умовно ділить на дві частини вертикальна наріжна червона колона відкритої базиліки з чотирма широкими сходинками. Базиліка сірого кольору, має декілька червоних колон та аркатуру. У середині базиліки, в центрі, міститься невеликий п’ятикутний басейн, наповнений водою. Дах будівлі спирається на 12 колон (по 6 з кожного боку). Праворуч базиліки – фрагмент архітектурного стафажу з великою стіною та вежами. Угорі, по центру, в рожевих хмарах зображений ангел з розкритими крилами, у біло-червоній одежі. У лівій частині композиції – Христос із чотирма апостолами у повен зріст. Христос попереду й ледь нахилений уперед, його права рука простягнута й благословляє. Він одягнений у вишневий хітон та синій гіматій. Навколо голови – золочений хрещатий німб, над яким монограма імені Христа червоними літерами: ΙΣ ΧΣ.

Позаду, праворуч, видно сивобородого апостола у вохристому одязі. Зліва апостол у рожевій туніці та зеленому гіматії. Погляд звернений до глядача. Далі – апостол у вохристо-жовтій туніці і рожевому гіматії. Поміж Христом та апостолом у рожевій туніці ледь видно ще одного. Трохи далі – група з чотирьох людей, серед яких жінка. Двоє з них – попереду, права рука одного з них припіднята в застережливому жесті. Одягнені вони у довгі білі і червоні туніки та короткі червоні та рожеві гіматії. Той, що зліва, має синій плащ на правому плечі, інший – зелений. Видно голову третього. На їхніх головах – тюрбаноподібні убори. Жінка одягнена у рожево-червону туніку та білий високий павой на голові. У правій частині композиції зображені люди, які прямують до купелі, багато з них – каліки. Будівля сірого кольору з оливковим відтінком. Праворуч – вохристо-рожевого кольору архітектурний стафаж з великою відчиненою брамою, а ліворуч, позаду – зелені пагорби з деревами. Біля сходів у правій частині пасуться вівці. Композицію вміщено у фігурний симетричний видовжений горизонтальний картуш, що має по боках півкруглі завершення.