Вознесіння

Місце зберігання: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Інв. № І-2305 36615

Розміри: 235x141x2,5 см.

Основа складається з чотирьох дощок хвойної породи, склеєних та скріплених між собою врізними фігурними шпугами. На стиках дощок наклеєні конопляні волокна та фрагментарно – лляна паволока. Левкас клеєкрейдяний, щільний, товщиною 4-5 мм, білого кольору. Фарбовий шар – олійний та темперний живопис, різьблення по левкасу, позолочення.


Сюжет: Вознесіння Господнє (Вшестя) — вознесіння Ісуса Христа на небо, яке відбулося через 40 днів після Його мученицького розп’яття та Воскресіння. Одне з дванадесятих свят. В християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні — його відзначають на сороковий день після Великодня, і воно має збігатися з четвергом. З цього приводу народне прислів’я каже: «Не прийдеться в середу Вшестя». Згідно з християнським вченням після воскресіння Христа через сорок днів Бог забрав його на Небо, хоч до цього Він ходив по землі. Це останній день, коли можна вітатися словами «Христос воскрес!». Опісля Вознесіння це вже заборонялося, бо у храмах ховають плащаницю.


Опис: Ікона прямокутної форми з фігурним трипелюстковим завершенням. Кути рами заповнені декоративною золоченою різьбою. Внутрішні скісні боковини рами гладкі, золочені та фрагментарно декоровані ритованим рослинним орнаментом. Нижня частина рами тонована вохрою.

Композиція складна, багатофігурна й умовно ділиться на дві частини: нижню із зображенням богородиці й апостолів та верхню – з Христом поміж ангелів. Представлена богородиця у повен зріст по центру композиції, її руки складені молитовне на грудях, а голова ледь схилена до правого плеча, очі опущені. Одягнена богородиця у вишневий мафорій з темним відворотом та темно-синю туніку. Навколо голови – золочений німб, над яким червоними літерами написана монограма: ΜΡ ΘΥ. Обабіч богородиці зображено по шість апостолів.

Праворуч стоїть Іван, його руки складені на грудях, голова нахилена до богородиці. Одягнений у зелений хітон і червоний гіматій. Темне волосся обрамляє молоде обличчя. Позаду нього стоїть сивобородий Петро у синьому хітоні та вохристому гіматії. Його ліва рука затиснена в кулак, у правій – тримає два золочені ключі. Далі – троє інших апостолів зі складеними на грудях навхрест руками. Перший з них – у червоній сорочці та темному гіматії, на другому – жовта сорочка з червоним комірцем. Обидва з темними бородами, їх очі зведені до неба. Третій нахилений у поклоні – сивобородий апостол одягнений у синій хітон та темно-червоний гіматій. На передньому плані, праворуч Петра, зображено ще одного апостола, який стоїть в молитовній позі навколішки. Його погляд спрямований вверх, права рука піднята на рівні грудей. Він має темне волосся і бороду. Одягнений у темно-синій хітон та вохристий гіматій.

Ліворуч богородиці – троє апостолів, які стоять в одному ряді. Перший з них – із розведеними в молитві руками. Він має темне волосся і невелику бороду. Одягнений у вохристий хітон і зелений гіматій. Два наступні – молоді та безбороді, з темним довгим волоссям. Один з них зі складеними перед грудьми руками, одягнений у темно-червоний хітон і синій гіматій. Другий апостол праву руку підніс до голови; пальці лівої складені в благословляючому жесті. На ньому синя сорочка з жовтим комірцем і червоний гіматій. Всі троє апостолів дивляться догори. Позаду них – ще один сивоволосий апостол з невеликою сивою бородою і волоссям. Одягнений він у вохристий хітон. Погляд апостола звернений до глядача. Вище нього – погрудна постать темноволосого чоловіка у блакитному хітоні та темно-оливковому гіматії. Його руки складені на грудях, а погляд спрямований до неба.

Попереду всієї групи – сивобородий апостол з простягнутою рукою. На ньому – зелений хітон і вохристо-жовтий гіматій. Голова апостола припіднята, погляд спрямований до неба. Вся група розташована на зеленаво-оливковому поземі з поодинокими квітами та кущами трави.

Позаду групи, в центрі, на тлі темної гори зображено двох русявих ангелів з великими крилами. Вони нахилені в легкому поклоні в протилежні боки від центру. Одягнені ангели у світло-сірі довгі хітони та у світлі короткі сорочки з широкими рукавами, підв’язані cipo-синіми поясами. Навколо голів -золочені німби. Ліворуч пагорба – гори з поодинокими деревами, а по другий бік – місто Єрусалим. Подекуди видніються поодинокі постатті людей.

У верхній частині композиції зображено Христа у cipo-синіх та біло-голубій хмарах, який сидить на веселці. Його руки підняті у благословляючому жесті. Одягнений він у червоний хітон з жовтим поясом і вохристий гіматій. На німбі написані старослов’янські літери-символи: WON, обабіч німбу монограма імені Христа: ΙΣ ΧΣ. Обидва написи червоного кольору. Навколо постаті Христа – золочена мандорла з рифленими хвилястими променями. По краю мандорли на однаковій відстані розміщено вісім голівок херувимів з червоними і зелено-голубими крилами поперемінно. Ще чотирьох херувимів видно з-поміж хмар, і чотири виглядають з глибини. Під хмарою, на якій сидить Христос – серафим з червоними шістьма крильми. Угорі, в центрі композиції, на золоченому тлі вирізьблений напис грецькими літерами: ΘΕΟΣ. На гравійованому і багато орнаментованому золоченому тлі – два написи: над Єрусалимом, та продовження напису – навпроти над горою: Вознесения г(о)спода и сп(а)са н(а)шого ΙΣ ΧΣ.

В центрі на тлі хмар зображено плавну вигнуту стрічку з роздвоєними кінцями, на якій розташований напис в два ряди. Внизу на поземі, у лівому від глядача куті, – напис у три рядки. У правому куті, навпроти, дата: 1705.