Різдво Христове

Місце зберігання: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Інв. № 1-2313 36615

Роки створення: 1698 — 1705

Розміри: 52,5x34,5 см (з обрамленням 65,5x48,0 см)

Сюжет: Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства.

Згідно з переказами Євангелія, мати Ісуса Христа Марія та її чоловік Йосип жили в Назареті, а до Вифлеєму прийшли, виконуючи наказ правителя Августа з’явитися всьому населенню на перепис. Оскільки на перепис населення Римської імперії зібралося дуже багато людей, Марія та Йосип не змогли знайти місця для ночівлі, а тому їм довелося шукати прихистку в невеликій печері, де за поганої погоди зазвичай ховалися чабани. Там Марія і народила Сина Божого. Тоді янгол спустився з неба й повідомив чабанам, які в цей момент не спали, що Бог народився. Чабани перші прийшли вклонитися немовляті.

На небі засяяла Вифлеємська зоря, що сповіщала світу про народження спасителя та вказувала шлях до Царя всіх людей. За пастушками до печери з Марією та Ісусом Христом прийшли язичницькі мудреці й принесли Богу подарунки: золото, ладан і миро. Золото символізувало царську владу, ладан — Божу волю, смирно — долю пророка.

Пославши свого Сина на землю, Бог-отець намагався показати людству важливість любові, добра, співчуття та взаєморозуміння між людьми.


Опис: Композиція умовно ділиться на дві частини – ліву з Богородицею, малим Ісусом, Йосипом та праву з трьома пастухами. Центральною постаттю ліворуч є Богородиця, погляд якої спрямований до пастухів, що прийшли привітати малого Ісуса. Правою рукою вона обіймає плетену з лози та обкладену хутром яскиню з дитятком в білих покривалах, лівою – прикриває. Одягнена у вишневий мафорій з трьома золотими зірками, довгу синю туніку з широкими золотистими обшлагами та червоні черевички. Навколо голови – широкий гладкий золочений німб, окреслений тонкою червоною лінією. Над німбом червоними літерами монограма імені Богородиці:

Позаду – Йосип у повний зріст, який сперся на палицю. Це старець з сивою бородою та волоссям. На ньому – довга темно-зелена туніка та рожевий, накинений через праве плече, гіматій. Навколо голови – широкий гладкий золочений німб, над яким напис червоними літерами: Σ. ІОСИФЪ.

Спереду – рудий віл, що лежить поруч яскині. Група зображена на тлі стайні, вкритої соломою, трохи далі видно коня. На стрісі – велика золота зірка з промінцями. Праворуч – три пастухи. Перший – сивобородий старець, що зображений уклінно та в профіль, спертий на довгу палицю. Одягнений у короткі білі штани та коричневу коротку туніку. Нахилений у поклоні другий пастух спирається на палицю. Він з темною бородою, у коричневій туніці. Третій пастух – зовсім юний, схований за старшими товаришами та нахилений уперед. Одягнений у коричневу, підвязану поясом туніку. Композиція вирішена на тлі горбистої місцевості з будівлями та великим садом. Біля нього пастухи пасуть овець. Угорі по середині – сегмент з купчастих хмарин, у яких зображені три ангели з білим довгим сувоєм з написом: СЛАВА ВЪ ВЫШНИХ Б(О)ГУ И НАЗЕ(М)ЛИ МИРЪ. Тло золочене, гладке. Позем темно-коричневий, з рослинністю. Угорі над іконою напис Р[О]Ж[ДЄВ]СТВО І Х[РЄСТО]ВО.