Різдво Богородиці

Місце зберігання: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Інв. № 1-2310 36615

Роки створення: 1698 — 1705

Розміри: 52,0x34,5 см (з обрамленням 65,5x48,0 см).

Сюжет: У Новому Заповіті ми не знайдемо практично нічого про земне життя Богородиці. Євангелія не дають відомостей про те, хто були батьки Діви Марії і за яких обставин вона народилася.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці започатковане на Церковному Передані. Існує так зване Протоєвангеліє Іакова, яке написане в II столітті. В ньому ми читаємо, що Марія народилася від благочестивих батьків Іоакима та Анни. Іоаким походив з царського роду, а Анна була дочкою первосвященика. Вони дожили до похилих років і були бездітними. Це було джерелом скорботи для пари і викликало суспільний осуд.

Одного разу, коли Іоаким прийшов до Храму, первосвященик не дозволив йому принести жертву Богу, сказавши: «Ти не дав потомства Ізраїлю». Після цього невтішний Іоаким подався у пустелю для молитви, Анна залишилася вдома і теж молилася. У цей час їм обом з’явився ангел і кожному сповістив: «Господь почув молитву твою, ти зачнеш і народиш, і про потомство твоє говоритимуть в усьому світі».

Дізнавшись радісну новину, подружжя зустрілися біля Золотих воріт Єрусалиму.

Після цього Анна зачала. Як описується в Протоєвангелії Іакова, «пройшли належні їй місяці, і Анна в дев’ятий місяць народила». Праведники дали обітницю посвятити свою дитину Богові і віддали дочку Марію в Єрусалимський храм, де вона служила до повноліття.


Опис: На передньому плані зображено дві служниці, які омивають новонароджене дитя. Старша служниця, ліворуч, підносить його до води, праворуч – молода дівчина, що тримає дерев’яне відерце. Одягнені служниці у міщанське вбрання: довгу зелену сукню, білий фартух й білий повой (старша) та вишневу сукню, зелений фартух, велику білу накидку-повой на спині (молодша). Лики обох жінок модельовано реалістично. Рожевощоке дитя з каштановим волоссям також зображене реалістично. Навколо його голови – гладкий золочений німб, окреслений червоною лінією. Навколо німбу напис червоними літерами: МР ΘΥ.

Трохи далі – Анна, яка лежить на ложі, встеленому світло-зеленою мережаною тканиною та вкрита червоним покривалом. Під головою – велика мережана подушка. Над ложем – великий синьо-зелений балдахін. Одягнена в синьо-зелену рясу з широкими рукавами, білий повой, який спадає на плечі. Навколо голови – золотистий гладкий німб, окреслений тонкою червоною смужкою. Навколо німбу напис червоними літерами: ПР[ЕПОДО]Б[НА] АННА. Її вуста привідкриті – вона звертається до молодої стрункої служниці, одягненої у довгу червону спідницю, синьо-зелений корсет, з-під якого видно білу блузку. Трохи збоку – Яким у повен зріст, нахилений у шанобливій позі до дитяти. Це старець з сивим волоссям і бородою, одягнений у довгий синій хітон та вишневий гіматій. Навколо голови – гладкий золочений німб, окреслений червоною графічною лінією. Біля голови напис червоними літерами – С. ПР[ЄПО](Д)[О]Б[НИЙ] ІОАКИМ.

Композиція вирішена на тлі сірого архітектурного стафажу, гладкого позолоченого тла та рожевого позему. Угорі над іконою, на загальній cipo-зеленій рамі – напис високими літерами тонкими чорними і золотистими, що повторюють чорні: Р(О)Ж[ДЄС]ТВО ПРЄ[СВЯТОЙ] Б[ОГОРОДИ]ЦИ