Хрещення Господнє

Місце зберігання: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Інв. № 1-2314 36615

Розміри: 52,5x34,6 см (з обрамленням 65,5x48,0 см).

Сюжет: Свято Хрещення Господнього – одне із найдавніших свят християнської Церкви. Його встановлення відноситься ще до часів апостолів. Стародавня назва свята – «Єпіфанія» – явище, або «Теофанія» – Богоявлення.Усі чотири Євангелія свідчать про це.
«І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана в Йордані. І коли виходив із води, то побачив Іван небо і Духа, як голуба, що сходив на Нього. І голос із небес: «Ти – Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав» (Мк. 1, 9-11).

Слово «хрещаю», «хрещу» в перекладі з грецької означає «занурюю у воду». Не можна зрозуміти сенсу і важливості хрещення, не з’ясувавши найперш символічного і реального значення води у Старому Завіті. Вода – початок життя. Саме з води, заплідненої животворящим Духом, відбудуться всі живі істоти. Де немає води – там пустеля. Але вода ж може і руйнувати, і знищувати: як водою великого потопу Бог залив тяжкі, жахливі й невиправні гріхи і зруйнував запекле і неймовірно зухвале зло й насильство людське.

На згадку того, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, є водосвяття; напередодні свята вода освячується в храмах, в саме ж свято Богоявлення – в ріках або інших джерелах, де беруть воду. Хресним ходом на Йордан називається хід для освячення природних водойм.

Іванове хрещення було символічним і означало, що як тіло омивається і очищається водою, так і душа людини, що правдиво кається і повірила у Спасителя, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іван вигукував: «Іде за мною Сильніший за мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його; я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим» (Мк. 1, 7-8).

І ось до нього приходить Ісус з Назарета. Іван, вважаючи себе негідним хрестити Ісуса, став утримувати Його, кажучи: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі йти до мене?» Але Ісус сказав йому у відповідь: «Залиш тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду» (Мт. 3, 14-15).

Після Хрещення Христа для людей хрещення й навернення вже не просто символ очищення. Тут Ісус явив Себе світові як Христос, Син Божий. «Я бачив, я свідчу: Він – Обранець Божий», – підтверджує Іван Хреститель. («Месія» по-гебрейськи – те саме, що по-грецьки «Христос», тобто «Помазаник Божий»). Богоявлення відкрило нам велику Божественну таємницю Святої Трійці. Тепер кожен воістину навернений, охрещений та воцерковлений віруючий долучається до цієї таємниці і, згідно повеління Христа до Своїх учнів, має – в той чи інший спосіб – виконувати чи якось сприяти наступному: «Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28, 19).


На передньому плані зображений Христос у повен зріст, що стоїть у річці. Він оголений, з білою пов’язкою на стегнах, руки схрещені на грудях. Лик видовжений, з прямим довгим носом, невеликими червоними вустами. У нього каштанове волосся, що спадає на плечі, невелика борода та вуса. Навколо голови гладкий золотий німб з буквами-символи: WON. Вище, над головою, напис червоними літерами монограма імені Христа: ΙΣ ΧΣ.

На березі праворуч стоїть Іван Предтеча, який правою рукою хрестить Ісуса. Його постава динамічна, що виражається у широко розставлених ногах, положенням фігури. У лівій руці тримає довгий тонкий посох, увінчаний хрестом. На ньому коричнева волосяниця та темний зелено-оливковий гіматій. У нього темна борода й вуса, довге каштанове волосся спадає на плечі. Навколо голови – широкий золотистий гладкий німб. Вище – напис червоними літерами: Σ. ІОАН(Ъ).

На лівому березі ріки – два ангели, що тримають Ісусове вбрання. Одягнені у довгі, червоний і рожевий хітони та короткі, вохристу й зелену туніки. Угорі, посередині – зображено символ Святого Духа – голуба. Композиція вирішена на тлі горбистої місцевості з рослинністю в зелено-оливкових кольорах, з зеленавою річкою. Вдалині, на одному з горбів, – вежі з червоними дахами. Тло гладке, позолочене. На загальній cipo-голубій рамі угорі напис: БОГОЯВЛЄНІЄ Г(ОСПО)ДНЄ.