Антоній і Феодосій Печерські

Місце зберігання: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Інв. № 1-2295 36615

Роки створення: 147x93x2 см.

Основа з аркоподібним завершенням складається з трьох липових дощок, які скріплені між собою двома врізними фігурними односторонніми шпугами. Дошки зі звороту оброблені столярним інструментом вздовж волокон деревини. На стиках дощок основи та на сучках наклеєна паволока з лляних волокон. Левкас клеєкрейдяний, товстий, щільний, білого кольору. Фарбовий шар – олійний і темперний живопис, позолочення, орнаментальне різьблене тло по левкасу.


Сюжет: Святі преподобні Антоній і Феодосій Печерські є одними із перших святих Київської Русі, культ яких поширився відразу після їхньої смерті (ХІ ст.). У Києво-Печерському Патерику (ХІІІ ст.) згадується, що ці два засновники українського чернечого руху, загалом, та Києво-Печерської лаври, зокрема, – шанувалися сучасниками уже за життя. Їх пам’ять православна церква згадує 2/15 вересня.

Згідно Печерського Патерика, Антоній народився у 982 році на Чернігівщині із ім’ям Антип. Згодом прийняв монарший постриг як Антоній на Афоні – одному із найважливіших духовних центрів православного чернецтва, аскетичні традиції якого Антоній впровадив у Києві. Феодосій був дещо молодшим, і народився на початку ХІ ст. у Василькові під Києвом. Згодом його родина переїхала до Курська, звідки Феодосій утік до Києва аби стати монахом.  За кілька десятків років аскетичного життя він стане ігуменом Києво-Печерського монастиря та одним із ініціаторів побудови Успенського Собору.

Зображення Антонія і Феодосія Печерських на тлі Лаврського Успенського Собору стали популярними в гравюрі та на іконах у  XVII-XVIII століть. Вони одягнені в монаший одяг: Антоній – старший, у клобуці як схимник-аскет, Феодосій може зображатись дещо молодшим, з непокритою головою – як прихильних спільнотного монашого життя. У руках вони тримають розгорнуті сувої із текстами ???.  

Загалом, присутність Богородиці поруч із ними має давнє походження. Антоній і Феодосій з’являються поруч із Її троном вже на одній із найдавніших київських ікон – так званої Печерської Богородиці (ХІІ-ХІІІ ст.). Правда, в мистецтві бароко Марія, зазвичай, представлена вгорі у хмарах, у типі Богоматері Втілення – у молитві, із піднятими догори руками та Ісусом Еммануїлом на лоні. 


Опис: Святі Антоній та Феодосій Печерські зображені у повний зріст, займаючи майже увесь композиційний простір. Вони звернені в тричвертному повороті до центру. Угорі в хмарах – Богородиця з Христом-Дитям. Святий Антоній зображений ліворуч, його погляд звернений догори. У правій руці тримає розгорнений сувій з текстом. Темний лик святого видовжений із запалими щоками, невеликими, глибоко посадженими очима, широкі брови зведені на переніссі. Ніс довгий, прямий. Вуста маленькі, прикриті довгою сивою бородою і вусами. Одягнений Антоній у чернечий одяг темно-коричневого кольору – довгу рясу і мантію, аналав з орнаментом, на голові кукіль з червоним хрестом. Навколо голови – гладкий німб, над яким видовжене табло з написом червоними літерами: ПР[Є]П[О](Д)[ОБНИЙ] АНТОНІЙ ПЄЧЄРСКІ(Й).

Праворуч зображений святий Феодосій – середніх літ чоловік. Його права рука покладена на груди, у лівій, опущеній, тримає розгорнений сувій з текстом. Видовжений темний лик із запалими щоками, невеликими округлими очима, довгим, прямим носом. Маленькі вуста прикриті довгою темною бородою і вусами. На непокритій голові – довге волосся з розділом по середині. Одягнений Феодосій у темно-коричневу мантію і рясу, а поверх – аналав з хрестами. Навколо голови – гладкий німб, над яким табло з написом: ПР[Є]П[О](Д)[ОБНИЙ] ФЄОДОСІЙ ПЄЧЄРСКІЙ.

Частину композиції займає оливково-зелений позем. Внизу поміж фігурами святих – величний собор з п’ятьма золоченими банями, що, очевидно, символізує Успенський собор Києво-Печерської лаври. Біля головної брами зображено кілька фігур калік, які йдуть до церкви. У верхній центральній частині ікони в cipo – синіх хмарах – фронтальне поясне зображення богородиці з Христом (тип “Знамення”). Вона вдягнена у синю туніку та вишнево-коричневий мафорій. Навколо голови гладкий німб. Христос правицею благословляє, а у лівій руці тримає сферу синього кольору, яка завершується маленьким червоним хрестом. Одягнений він у білий хітон. Тло ікони золочене, орнаментоване багатим рослинним орнаментом, різьбленим по левкасі.